Новини

Знаковий подарунок: як носити каблучку на заручини

На справді так само, як обручки, тому що каблучка на заручини, по суті, і є обручка, але для зручності терміни сьогодні зазвичай поділяють, і наш сайт не виняток. В одних словниках, наприклад, в тлумачному під редакцією Д. Н. Ушакова, написано, що заручини і обручення - одне і те ж, в інших, в тому числі в аналогічному під редакцією С. І. Ожегова, повідомляється, що друге йде за першим. Але спочатку пара, яка вирішила одружитися, оголошує, навіть так - мовить, зазвичай в оточенні сімей, що вони наречений і наречена.

На сучасному етапі весільної культури України та багатьох сусідніх країн заручин часто досить, щоб оточуючі дізналися і повірили в наміри двох людей. Але поступово це змінюється, і нерідко доказом серйозності бажання виступає витончена каблучка, яку чоловік дарує жінці на додаток до слів: «Кохана, ти будеш моєю дружиною?». Беручи його, вона ніби промовляє друге, а може, перше: «Так!». Згода залишається згодою незалежно від того, на який палець надівається такий подарунок. Але зазвичай українські жінки прикрашають каблучкою на заручини безіменний палець правої руки, і вона ніби стає послом обручки.

Зараз каблучки на заручини так популярні в тому числі тому, що це чудовий спосіб оголосити в соціальних мережах, що двоє готуються до весілля. Пост зі словами: «Він зробив мені пропозицію!» І фотографією красивої каблучки - сучасний символ твердості рішення. Це унікальне повідомлення часто залишається найпопулярнішим в стрічці до появи поста про те, що церемонія нарешті відбулася і тепер на пальці обручка , що свідчить про укладення шлюбу. А де після цього носити каблучку на заручини? Можна по сусідству, і іноді дві каблучки навіть спаюють, а можна на будь-якому іншому пальці, і, з огляду на розмір, вибір нерідко падає на безіменний лівої руки. Все теж залежить від особистих бажань. І хтось, варто відзначити, каблучку на заручини після весілля носить не завжди, а надягає в особливих випадках.

Ця традиція прийшла з США і Західної Європи, хоча у православних християн до XVIII століття було прийнято влаштовувати заручини і обмінюватися каблучками за певний час до вінчання - остаточного скріплення союзу. Але тепер її коріння інші, і поки для жителів України ця традиція дуже молода, вона продовжує формуватися. Кожна пара, яка вирішила слідувати їй, вносить свою лепту і визначає її майбутнє. Може, коли-небудь будуть активно використовуватися і чоловічі каблучки на заручини. У деяких культурах це вже передбачено. Наприклад, в Бразилії, а в Британії історично склалося, що у високосний рік часто пропозиції роблять жінки, і вони ж дарують каблучку. Тому тема носіння каблучок на заручини обіцяє ще багато всього цікавого.