Новини

Срібні ікони: які бувають

Метушня робочих буднів часто заважає сучасним людям згадувати про щось духовне, святе. Ми не так часто відвідуємо церкву, більше у свята. Мало звертаємося за порадою до церковників, а все частіше шукаємо молитви через інтернет. Такий сучасний світ. Однак, існує дуже поширена фраза, твердження – Бог не там, де стоїть церква, він в кожному з нас – головне вірити всім серцем і душею.

Виходячи з цього, наша церква в нас самих, і може бути де завгодно. Саме тому, практично у кожного віруючої православної людини в будинку є ікони, образи святих. Кому-то вони дісталися як придане, хтось подарував їх найближчим, хтось купив їх у паломницьких подорожах. Всі вони мають бути в будинках. Як хранителі вогнища, побуту, здоров'я своїх господарів.

Особливе місце з давніх часів займали ікони зі срібла. І ось чому. Саме срібло вважалося тим металом, що виганяє нечисть. За повір'ями і віруваннями, срібло здатне рятувати від хвороби, поганих думок. Багато старовинні легенди описують випадки зустрічей людей з вервольфами, яких зупинити могли тільки срібні кулі.

Різновиди срібних ікон

Звичайно, в інтернет-магазині можна знайти десятки варіантів ікон зі срібла, проте варто розуміти, що це не просто красиве зображення в металі для прикраси побуту. Це святий лик, ставитися до якого варто також шанобливо, як і коли ви приходите в храм на молитву.

Ікони бувають різні:

вінчальні;
натільні образи;
іменні;
автомобільні;
настінні;
настільні;
підвіски.

Купуючи зображення лику в будинок, ви знаходите прихований зв'язок і можливість спілкування зі святими, не покидаючи свого будинку. Де, як не в себе вдома, можна звернутися за порадою, проханням про одужання сидячи перед іконою? Багато людей соромляться це робити в церквах і соборах, і причин тому декілька. По-перше, багато молодих людей, нехай навіть дуже віруючих, можуть бути сором'язливими у величезному натовпі людей в храмі.

Дуже багато, навіть тих, хто вірує всією душею, можуть не знати всіх канонів молебну в церкві і просто можуть не знати до якого образа підійти і про що благати. Ось тому, варто задуматися про те, щоб придбати собі в будинок ікону з білого срібла. Виділити їй особливе місце і не забувати доглядати за нею.

Більшість людей проводить величезну кількість часу за кермом. Так чи інакше це пов'язано зі способом життя, роботою. Дорога – не завжди безпечна і хочеться всіма силами оберігати тих, хто в дорозі. Для цього виготовляються срібні ікони спеціально для автомобілів. Зазвичай, це триптих з образів Богородиці, Ісуса Христа та Миколи Чудотворця. Прийнято вважати, що саме вони допомагають в дорозі.

Кращим подарунком для православної людини, родича може стати ікона в дерев'яній рамці – кіот. Це так званий "будинок" для зображення лику, виконаний з дерева з захисним склом. Зазвичай, такі святині займають особливе місце в будинку і виглядають дуже святково. Вони важкі і стійкі.

Натільні образи прийнято вважати оберегами-хранителями свого господаря. Тут варто звернути увагу на те, який спосіб ви вибираєте. Це повинен бути святий, до якого ви звертаєтеся в думках найчастіше. Натільні образи для хворих частіше за все купують із зображенням святого Пантелеймона, Матрони Московської, так як саме вони виліковують від самих серйозних недугів.

Іменні ж прикраси на ланцюжках з срібла вибрати простіше, головне знати відповідність вашого імені стосовно святого-покровителя. Наприклад, ім'я Вікторія. При хрещенні дається церковне ім'я – Ніка. Тому іменну іконку потрібно вибирати саме з цією святою.

Срібна ікона в будинку як хранителька вогнища

Що ж стосується побуту, то тут вибір не обмежується якимись правилами або традиціями. Однак, образи Ісуса Христа і Богоматері в пріоритеті. Також, як правило, при вході в будинки можна побачити ікону Семистрільна, що покликана захищати обитель від нечисті і лихого ока. Її встановлюють прямо над дверима, ніби над головою того, хто заходить в будинок. За віруваннями, погана людина не переступить поріг будинку, де висить цей оберіг.

Вважається, що ікона в срібному окладі береже будинок, зміцнює сімейні відносини, очищає ауру побуту, допомагає мирно вирішувати спори і конфлікти між подружжям. Зазвичай, такі святині передаються з покоління в покоління, ретельно оберігаються і підлягають старанному догляду. Продавати з дому такі сімейні реліквії не рекомендується.

Догляд та чистка ікон зі срібла

Срібло – це метал, який зазнає змін під впливом різних навколишніх факторів. Волога, пил запросто можуть зробити так, що з часом срібло втратить свій первісний блиск і потьмяніє. Однак, це легко виправити, надавши іконі зі срібла первозданну красу.

Варто відразу сказати і про те, що всілякі порошки, пасти і розчини не можна застосовувати до срібних виробів. Ви можете зіпсувати і подряпати поверхню металу.

Важливі моменти:

дізнайтеся у продавця заздалегідь, чи присутній поліроль на сріблі, і якщо так, то народний метод очищення соком лимона не підходить;
зубний порошок також краще виключити, він містить абразиви, що можуть подряпати ікону;
виключити варто і пастоподібні засоби, у них складний хімічний склад, що може зіпсувати зовнішній вигляд окладу з срібла.

Срібло вимагає полірування. Для додання блиску краще використовувати звичайний шматочок замші і застосовувати легкі натискання, щоб не зробити вм'ятин.

Чим же почистити срібну ікону в домашніх умовах:

звичайний мильний розчин високої концентрації;
нашатирний або етиловий спирт;
суміш шампуню, води і нашатирного спирту в рівних дозах.

Срібні ікони відрізняються витонченістю виконання, межі переливаються і людині це приносить якесь благоговіння. Однак пам'ятайте, якщо ви боїтеся самостійно полірувати або очищати виріб зі срібла, завжди є можливість зробити це в ювелірній майстерні, де фахівець зробить це якісно, а головне, не зашкодить виробу.

Процес створення ікони зі срібла

Сьогодні існує кілька способів створення ікон зі срібла. Один з них – це плакування. Своєрідний Дюплекс з алюмінієвої і срібною пластин, що з'єднуються один з одним. При чому алюміній – це нижній шар, а верхній – срібло 998 або 925 проби. З такого прокатного листа методом штампування виготовляється релігійна реліквія.

Методом шовкографії друкується лик на пластиці і вклеюється в вигравіруваний оклад. По закінченню процесу на виробі в обов'язковому порядку вказується вага використаного срібла і проба.

Знамениті образи та ікони

Багато написаних образів мають абсолютно чудотворні властивості. Вчені десятиліттями намагаються розгадати секрети мироточення, збереження деяких ікон, що дійшли до наших днів і дивним чином ніяк не постраждали від часу і умов зберігання.

Однією з таких реліквій є Акафістна Хіландарська ікона Божої Матері, шанованої Богородиці, що знаходиться в Введенському соборі монастиря Хіландар на Афоні. Як свідчить переказ, святиню відносять до 12 століття і пов'язують її з Савою Сербським, святим, якому Богородиця допомогла знайти скарб. На знайдені гроші святий Сава зміг добудувати монастир. Також, зі слів очевидців була записана ще одна дивовижна історія. У 1837 році в монастирі сталася пожежа, однак зображення святого лику ніяк не постраждала. Лик, писаний по дереву, знаходився в срібному окладі.

Однією з найзагадковіших святинь є ікона Іверської Божої Матері. Перша згадка про неї відноситься до 9 століття і часів правління імператора Феофіла грецького. Він несамовито боровся з християнами і знищував всі зображення святих. За переказами, образ на той час був удома у вдови, що жила зі своїм сином в місті Нікея, що зараз є сучасною Туреччиною.

Коли до неї увірвалися воїни Феофіла, вони проткнули ікону мечем і з неї тут же полилася кров. Воїни були перелякані. Господиня, побачивши їх переляк попросила залишити їй реліквію і дала за неї грошей. В ту ж ніч, жінка взяла кровоточивий лик і віднесла до моря, опустила в воду. Однак, сталося диво. Ікона не потонула, а встала вертикально і почала рухатися в далечінь. Пізніше син вдови став ченцем на горі Афон.

Через два роки монахи побачили вогняне світіння у вигляді стовпа в море. Світло виходило з неба і до кромки води, а всередині цього світла було видно образ Богоматері. В цей час Святому Гавриїлу уві сні прийшла Богородиця і веліла йти по воді і забрати ікону.

Гавриїл зміг йти по воді, і розмістивши святиню в храмі на ніч, вранці був вражений тим, що вона виявилася над воротами. Гавриїл кілька разів заносив зображення лику в храм, поки йому не наснилася Богородиця, що сказала йому свою волю. Вона полягала в тому, щоб ікона знаходилася саме над воротами, а не в самому храмі.

До усіх новин